Перейти до основного вмісту
x

Марія Александрова: «Боюся розплескати цю чашу, наповнену позитивом, вірою й надією»

Генеральному менеджеру СК «Прометей» Марії Александровій в оновленій жіночій збірній України випала честь бути начальником команди. На її плечах лежить організація всього процесу, пов’язаного з гравцями: проживання, перельоти, тести на COVID-19 тощо.«Намагаюся передбачити наш шлях наперед, щоб уникнути можливих труднощів, і в такий спосіб створити волейболісткам збірної комфортні умови», - заявила в інтерв’ю Марія Володимирівна.Які зміни відбулися в національній команді порівняно з минулими роками?– Спілкуючись з дівчатами, я приблизно розумію, яка організація тут була раніше. З огляду на це можу з упевненістю сказати, що ми на вірному шляху. Сьогодні в збірній ми робимо так, як робили два роки в «Прометеї». Федерація волейболу України вирішила повністю перезавантажити національну команду: оновився тренерський склад, змінився підхід безпосередньо до волейболу, а також відбулося омолодження складу, що є важливим кроком.З чим пов’язане омолодження колективу?– Для того, щоб рухатися вперед, настав час підтягувати молодь. Проблема в тому, що їй поки не вистачає досвіду виступів на міжнародному рівні. Можна говорити про епізоди в молодіжній та юніорській збірних, але це зовсім інше. Цим гравцям боязко, вони відчувають себе невпевнено. Втім, іншого шляху немає, і тільки так можна чомусь навчитися. Радує те, що молоді спортсменки не тушуються, не опускають руки. Так, їм страшно, проте вони борються до кінця. Це всіх нас надихає і додає віри в перспективу!Хто був ініціатором перезавантаження?– Коли Володимир Михайлович Дубинський став віце-президентом ФВУ і взяв на себе відповідальність за жіночу національну збірну України, то з того моменту розпочалася велика робота: розширився та оновився тренерський штаб на чолі з Володимиром Орловим – досвідченним спеціалістом. Дві людини в штабі – мало, адже в Європі так ніхто не працює. Хочу наголосити, що в кожній команді обов’язково повинен бути тренер із загальної фізичної підготовки. Це не примха, а необхідність. Фахівець складає індивідуальні програми під кожну волейболістку, відштовхуючись від віку, можливих травм, фізичної форми на момент приїзду до збірної тощо. Тренер із ЗФП та людина, яка допоможе їм залишатися в тонусі.Як спортсменки адаптовуються до змін?– Їм непросто. Старші хапають швидше, а от молодшим, які поки насичуються інформацією, складно. Проте вони мають величезне бажання вчитися – це наша радість і позитив. Ми керуємося практикою «Прометея», коли команду очолив європейський тренер і кардинально змінив її. Сьогодні дівчатам потрібно в дуже короткий термін, що ускладнює завдання, зрозуміти, прийняти й втілити в життя ідеї нового наставника. Всередині колективу чудова атмосфера та панує повне взаєморозуміння. Те, що я бачу, приносить мені внутрішнє тремтіння. Боюся розплескати цю чашу, наповнену позитивом, вірою й надією.Ви маєте великий досвід виступів за національну збірну кінця 90-х. Що змінилося в команді за такий тривалий період?– Тоді у нас були зовсім інші завдання та цілі, а потрапляння на чемпіонат Європи розумілося само собою. В 1993-му році ми виграли бронзові медалі цих змагань і автоматично кваліфікувалися на наступні. Я особисто – учасниця чотирьох чемпіонатів Європи, світу, а також була гравцем олімпійської збірної. Наша проблема в тому, що країна втратила цілий вікової пласт гравців, які свого часу змінили спортивне громадянство. По суті, сьогодні ми підіймаємо з нуля весь український жіночий волейбол. Найважливіше те, що є зацікавлені в цьому люди. Не можу не називати ім’я Володимира Михайловича, який вивів даний вид спорту на клубному рівні просто на колосальні щаблі в порівнянні з минулими роками. Я впевнена, що все вийде й із національною збірною!Які цілі наша команда переслідує на зборах у Греції?– У матчах проти збірної Греції наша команда повинна спробувати себе в омолодженому складі та з новою системою гри. Ми не виходимо на ці поєдинки з тактичним завданням обіграти суперниць. Хочу підкреслити, що в Португалії та Грузії буде зовсім по-іншому. Там, звичайно, повинні перемагати. Формат спарингів визначається тренерським штабом обох команд. Нам важливо зрозуміти, як спортсменки себе почувають, рухаються та контактують одна з одною. Щоб в офіційних матчах ми знали, як діяти в той чи іншій ситуації.Джерело: Volleyball.ua