У Києві з дружнім візитом побував президент Федерації волейболу Литви та водночас віце-президент Східно-європейської зональної волейбольної асоціації (СЄВЗА)

Зокрема, почесний гість відвідав базу комплексу Sunrise, де проходили змагання з волейболу пляжного чемпіонату України серед юнаків та дівчат віком до 17 років, а також 1-го чемпіонату України серед ветеранів, разом із президентами Федерації волейболу України - Михайлом Мельником та президентом Федерації пляжного волейболу України - Ігорем Молотком взяв участь у церемонії нагородження переможців й призерів, а ще поспілкувався з іншим VIP-гостем турніру - президентом НОК України Вадимом Гутцайтом. Після того Даріус Черка поділився своїми враженнями з прес-службою ГО ФВУ...

- Я з величезним задоволенням відгукнувся на запрошення свого давнього друга і глибоко шанованого мною президента Федерації волейболу України Михайла Мельника! Хотів поєднати свій приїзд із візитом до України очільника Європейської конфедерації волейболу (ЄКВ) Роко Сікіріча, але прихворів. Тож приїхав зараз, і отримав купу незабутніх вражень. Причому, як приємних, так і навпаки. Спочатку про приємні...

- Насамперед, мене сильно вразив комплекс Sunrise - без перебільшення, по-справжньому грандіозна і шикарна споруда, де для занять волейболом пляжним є абсолютно все. Як віце-президент Східно-європейської зональної волейбольної асоціації, який відповідає якраз за біч-волей, мені було дуже цікаво ознайомитися з технічною інфраструктурою Sunrise й закономірно визнати її як одну з найприорітетніших для проведення тут різних міжнародних змагань у майбутньому.

- По-друге, мене відверто вразив загальний рівень гри найсильніших українських молодих дуетів. Зокрема, переможців - Данііла Твердохліба/Гліба Нікітюка та Олександри Ковальчук/Віолетти Бенчарської. Тепер я чудово розумію, звідки, образно кажучи, ростуть ноги у солідних міжнародних досягнень, у тому числі й на рівні Elite, українських пляжників різного віку в останні роки! Очевидно, тут є чудові наставники, а також даються взнаки старання керівництва відповідного Державного центру олімпійської підготовки, який, як я дізнався, функціонує якраз на базі Sunrise. Саме про це, і не тільки, я із задоволенням поспілкувався з президентом НОК України Вадимом Гутцайтом.

- Так само із величезним задоволенням побачився та поспілкувався з українськими ветеранами-пляжниками, багатьох з яких знаю чимало років, і з якими спортивна доля періодично зводила нас по різні боки сітки на міжнародних ветеранських змаганнях, де я охоче беру участь.

- По-третє, просто не можу оминути увагою тему досягнень українського волейболу класичного. Добре знаю, скільки зусиль заради цього докладено Михайлом Мельником та його командою, тож мені дуже приємно, що, зрештою, втілилася в життя одна з його заповітних мрій - побачити чоловічу й жіночу збірні серед учасників елітної Ліги націй. І, не сумніваюся, раніше чи пізніше, але вони обов'язково будуть і учасниками Олімпійських ігор. Принаймні, щиро того бажаю волейбольній Україні, досягненнями якої відверто захоплююся!

- Відповідно, відверто радію підписанню Меморандумів про співпрацю між нашими національними федераціями: з Михайлом Мельником - у волейболі класичному та з Ігорем Молотком - у волейболі пляжному. Також неймовірно приємно було отримати з рук пана Мельника Орден ФВУ другого ступеню, а йому вручити почесну відзнаку від Федерації волейболу Литви.

- А тепер - про враження неприємні. Я би навіть сказав - жахливі. Михайло Мельник звозив мене до Бучі та Ірпеня, тож я на власні очі побачив страшні наслідки російської агресії. І, до речі, паралельно з цим, наче бальзам на душу, отримав чергове підтвердження просто-таки фанатичної любові в Україні до волейболу. Здавалося б, нема світла й у залах ледь тепло, але в тому ж Ірпені, зовсім поруч із розваленою спорудою, біля спорткомплексу гуде генератор, а в ньому по-справжньому спекотно від захопливої боротьби на майданчику чоловічих команд другої ліги! Плюс - від керівництва клубу "Ірпінь-Молодість" отримав книгу "Битва за Ірпінь", сторінки якої відверто сповнені болем від констатацій пережитого. Ці враження - це дійсно на все життя! Слава Україні!