Угіс КРАСТІНЬШ:  «Хочу постійно рухатися зі збірною України вперед»

Наставник чоловічої національної команди згадав деталі успішного виступу на Євро-2019 і поділився планами на майбутнє 

 
 

- Угісе, для багатьох любителів волейболу, як наших, так і європейських, вихід збірної України до 1/4 фіналу чемпіонату Європи став несподіванкою. А як ви самі сприйняли цей успіх?

 

- Скажу вам чесно, що для нас це не було великою несподіванкою. Перш за все, нам вдалося добре підготуватися до цього турніру, і ми розуміли, що команда може добитися хорошого результату. Ми поважаємо всіх своїх суперників, але розуміли, що грати можна з усіма. Так, щоб говорити про це привселюдно, ми не робили, але, повторюю, готувалися дуже серйозно. Зрештою, це сталося - нам вдалося пройти на турнірі досить далеко і гідно витримати той пресинг, той тиск, які створюють подібні чемпіонати.

 

- Що можете сказати про склад збірної України на Євро-2019?

 

- Тут треба обов’язково наголосити, що нам вдалося виконати все задумане. У першу чергу це стосується гравців - все ті, на кого ми розраховували, прибули в наше розпорядження на початковий збір без запізнень, тому підготовку почали з перших хвилин у повному складі. Плюс до цього, ми зуміли обійтися без серйозних травм. Звичайно ж, були невеликі пошкодження, але до чемпіонату Європи вдалося підійти без втрат. Це було дуже важливо. І ще один позитивний, я вважаю, момент. Заключний тиждень перед турніром ми, завдяки зусиллям і домовленостям Федерації волейболу України, провели в Польщі - в Олімпійському центрі, де в ці ж дні тренувалася місцева національна збірна. Перебуваючи там, нам вдалося повністю відключитися від того, щоб заважало в тренувальному процесі - від усіх, скажімо так, не волейбольних проблем, і готуватися вже безпосередньо до стартових ігор.

 

- Початкове завдання, напевно, було вийти з групи. Вірно?

 

- Так, звісно. І хоча в групі важливу роль відігравали всі матчі, перша гра з Чехією певною мірою стала ключовою. Справа в тому, що ми з цією збірною зустрічалися в «Золотій Євролізі» і там рахунок особистих зустрічей був нічийним - у себе вдома ми перемогли, а в гостях програли. І те, що ми в Роттердамі зуміли домогтися перемоги - 3:1, дуже допомогло нам у психологічному плані, солідно додало хлопцям впевненості.

 

- Хто був лідером збірної України на цьому чемпіонаті Європи, на кого рівнялися інші гравці?

 

- Я б відзначив всю основну шістку. Це - догравальники Олег Плотницький (капітан команди) та Ян Єрещенко, центральні блокуючі Юрій Семенюк та Дмитро Терьоменко, діагональний Дмитро Вієцький і зв’язуючий Владислав Діденко. Саме на плечі цих волейболістів випало основне навантаження. Вони намагалися грати агресивно, діючи, перш за все, на команду, а не на особисті статистичні показники. Ця збалансованість, в кінцевому рахунку, нам дуже допомогла. Зрозуміло, що великий обсяг роботи виконували й обидва наші ліберо - Горден Брова і Денис Фомін. Та й усі ті гравці, які виходили на заміну, загальної картини не псували.

 

- Ви ж навіть могли створити справжній фурор у волейбольній Європі, якби вдалося обіграти в 1/4 фіналу майбутнього переможця турніру - збірну Сербії. Проте поступилися в цьому непростому матчі з рахунком 2:3. Що ж тут, на ваш погляд, завадило досягти необхідного результату?

 

- Дійсно, виграти ми могли. Я би виділив два епізоди, через які наша команда втратила шанси на успіх. Один із них стався в кінцівці другої партії, коли ми вели 21:17, але у суперників на подачі відразу три ейси видав Атанасьєвіч. Взагалі, у тій розстановці ми втратили п’ять очок поспіль і дозволили сербам не тільки вийти вперед, а й виграти той сет. Другий епізод трапився вже на тай-брейку. На самому початку партії Ковачевіч не зовсім вдало виконав елемент блок-аут, і м’яч упав поблизу лінії майданчику. Тоді мені можна було запросити відеоперегляд і посперечатися за це очко, постаратися виграти його для нас. Ми вже пізніше, переглядаючи гру, побачили, що м’яч дійсно полетів в аут. Тоді ж, поки наші гравці приходили в себе, серби зуміли вирватися вперед на чотири очки, і наздогнати їх у тій ситуації вже було дуже важко. Цілком можливо, що ці два моменти могли вплинути на підсумковий результат. Проте збірна Сербії була набагато досвідченіша за нас, і вона цим скористалася. Що, зрештою, вона довела і в подальшому, ставши чемпіоном Європи.

 

- Успішний виступ українських волейболістів на чемпіонаті Європи дозволив значно піднятися в рейтингу збірних, який дуже важливий при відборі на найближчий чемпіонат світу і на наступну Олімпіаду. Як ви вважаєте, наскільки реально нашій команді грати на таких великих міжнародних турнірах?

 

- Для досягнення такої мети дуже важливо, щоби протягом календарного року наші збірники частіше зустрічалися і проводили разом велику кількість міжнародних матчів. Щоби грали з такими командами, як та ж Сербія, не один раз у чотири роки, а набагато частіше. До речі, на даний момент дуже добре, що деякі наші провідні гравці виступають у найсильніших волейбольних чемпіонатах Європи, адже там вони набувають настільки необхідного міжнародного досвіду. Граючи за кордоном, українські волейболісти проходять хорошу школу, можна сказати, виживання, тому що там треба постійно підтримувати високий рівень і нижче його не опускатися - конкуренція дуже висока. Так що їхня нервова система звикає до різних стресових ситуацій. А ще вони вчаться грати у великих за розміром залах, який поки в Україні немає. Тому, коли в 1/8 фіналу чемпіонату Європи ми зустрічалися зі збірною Бельгії в Антверпені, де були присутні майже сім тисяч глядачів, хлопці не розгубилися і змогли перемогти господарів майданчику.

 

Якби збірна України ще частіше збиралася, то, впевнений, що гравці ще б краще взаємодіяли один з одним у найвідповідальніші моменти. Вже те, що ми кілька років поспіль брали участь у «Золотій Євролізі», дало нам позитивний результат, і багато в чому завдяки цьому ми змогли так вдало виступити на Євро-2019. Саме в Євролізі ми змогли перевірити у ділі кандидатів до збірної в матчах із сильними суперниками, награти свій основний склад.

 

Що ж стосується найближчого майбутнього, то було би непогано постаратися пробитися до одного з найпрестижніших волейбольних турнірів під назвою Ліга Націй, де беруть участь кращі збірні світу. Теоретично зробити це можливо, але дуже складно. Тут уже багато залежатиме і від додаткових фінансових витрат, так як подорожувати по всьому світу недешево.

 

- Як вам вдається стежити за гравцями збірної України і бачити, в якій вони перебувають формі?

 

- Останніми роками в цьому питанні проблем немає. Ігри багатьох національних чемпіонатів транслюються як по телебаченню, так і в інтернеті. Плюс до цього можна побачити вичерпну статистику по кожному гравцеві - скільки очок набрав, скільки зробив помилок, які дії проводив і так далі. І, звичайно ж, у мене часто відбувається особисте спілкування з хлопцями - після матчів обмінюємося думками, і за настроєм гравця можна визначити як він провів ту чи іншу зустріч.

 

- Ви слідкуєте за молодими українськими волейболістами, які незабаром можуть прийти на зміну нинішньому поколінню збірної?

 

- Звичайно! Кілька гравців є на прикметі, але поки їх імена і прізвища називати не буду. Нехай грають, набираються досвіду і своєю грою доводять, що гідні виступати за збірну країни. На жаль, рідко кому в молодому віці, як от Олегу Плотницькому, вдається потрапити до престижного зарубіжного чемпіонату.


- Як ви думаєте, з урахуванням того, що «Золоту Євролігу» і Лігу Націй вже перенесли, коли зможете знову зібрати збірну України?

 

- Це на сьогодні найскладніше питання. Було б дуже добре, якби ми зібралися влітку, могли тренуватися і грати. Якщо ж будемо півроку без волейболу - це дуже великий відрізок часу, і на користь він не піде жодному професіональному волейболісту. Майже всі гравці, з якими я спілкувався, сказали, що було б дуже здорово - якби вдалося зібратися на тренувальний збір. Тому хочеться вірити, що вся ця ситуація з коронавірусом закінчиться якнайскоріше, і ми знову зможемо зайнятися своєю улюбленою роботою.

 

- Чого ви хочете домогтися зі збірною України в майбутньому?

 

- Загадувати я не беруся, але хочу постійно рухатися зі збірною вперед, крок за кроком, від турніру до турніру. І ще хочу добитися того, щоби ми показували гарний волейбол, який буде подобатися глядачам...

 

Ігор ЗАРЖИЦЬКИЙ

НАШІ ПАРТНЕРИ

sport 1
sport 2